Як вендинг медикаментів на АЗС відкриває новий масштабний ринок в Україні

З весни 2026 року український ринок автоматизованої торгівлі отримав безпрецедентну точку зростання. Постанова Кабінету Міністрів України № 1803 від 26 грудня 2025 року, що набрала чинності 3 березня 2026 року, відкрила фарма-вендингу легальний доступ на територію автозаправних станцій. У цьому матеріалі детально розбираємо юридичну рамку, технічні вимоги, асортиментні обмеження та перспективи партнерств із великими мережами АЗС.

Що дозволяє Постанова КМУ № 1803

Постанова внесла зміни до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва та оптової і роздрібної торгівлі лікарськими засобами. Уперше в українському правовому полі прямо передбачено два канали реалізації безрецептурних ліків на АЗС: 

  • Через працівника торгової точки (за умови наявності у нього профільної освіти). 
  • Через вендингові автомати — як окремий легалізований формат, що не прирівняний до повноцінної аптеки. 

Це принципова новація: оператору не потрібно облаштовувати класичну аптеку зі службовими приміщеннями, асептичним блоком і повним штатом. Достатньо отримати спеціалізовану ліцензію Держлікслужби на роздрібну торгівлю лікарськими засобами та подати повідомлення про початок діяльності за конкретною адресою розміщення автомата.

Постанова КМУ № 275 від 2 березня 2026 року встановила кадрову вимогу: відпуск ліків (або контроль за процесом, що принципово для вендингу) має право здійснювати виключно фахівець із фармацевтичною освітою не нижче фахового молодшого бакалавра за спеціальністю «Фармація». Це створює нову юридичну фігуру — уповноважену особу-фармацевта, прикріплену до вендингового автомата.

 

Асортимент: що можна, а що — категорично ні

Суворе табу

  • Через автомати категорично заборонено реалізовувати:
  • Рецептурні препарати будь-яких фармакотерапевтичних груп; психотропні та сильнодіючі речовини;
  • Антибіотики системної дії;
  • Препарати, що потребують холодового ланцюга нижче +2°C (інсуліни, вакцини)

Дозволений асортимент

Перелік безрецептурних позицій, що формують ядро продажів через автомат:

  • Жарознижувальні та знеболювальні: парацетамол, ібупрофен у блістерах; сорбенти:
  • Активоване вугілля, ентеросгель; протизастудні засоби: чаї, льодяники, спреї та краплі для носа
  • Антисептики й перев’язувальні матеріали: пластирі, бинти, розчини для обробки ран;
  • БАДи та вітаміни: групи В, С, магній, цинк, омега-3; 
  • Медичні вироби: захисні маски, рукавички, цифрові термометри, тести.

Технічні та технологічні вимоги до фарма-вендингу

Це найвразливіша зона з точки зору контролю Держлікслужби й найвищий бар’єр входу для операторів. Звичайний снековий автомат тут не підходить — потрібна спеціалізована платформа.

Клімат-контроль і моніторинг параметрів зберігання 

Більшість безрецептурних позицій вимагають зберігання за температури +15°C…+25°C при відносній вологості не вище 65%. Окремі групи (наприклад, очні краплі окремих виробників) потребують +2°C…+8°C — для них необхідна окрема холодильна секція з незалежним контуром охолодження. 

Технічні мінімуми: 

двоконтурний клімат-контроль з резервним живленням від генератора АЗС; 

цифрові датчики температури і вологості з логуванням не рідше ніж кожні 15 хвилин; 

автоматичне push-сповіщення оператора та фармацевта при виході параметрів за межі норми; 

архів даних моніторингу не менше 3 років — це пряма вимога Держлікслужби. 

Захист від ультрафіолету 

Прямі сонячні промені руйнують активні речовини більшості препаратів. 

Тому корпус автомата має бути: виконаний у закритому форматі (роботизована шафа, ліфтовий механізм видачі без зовнішньої вітрини); або обладнаний тонованим склом з UV-фільтром на рівні 380 нм; 

розташований у тіньовій зоні торгового залу АЗС, поза прямим попаданням сонця. 

Інтеграція з РРО/ПРРО та безготівковою оплатою 

Кожен фіскальний чек має містити коди УКТЗЕД, серію партії та строк придатності. Це потребує: програмного РРО з модулем фарма-обліку; інтеграції з електронною системою охорони здоров’я та модулем eHealth; підтримки Apple Pay, Google Pay, безконтактних карток і QR-оплати.

Фармацевтичний нагляд: як виконати кадрову вимогу

Уповноважений фармацевт відповідає за повний цикл: 

  • вхідний контроль партій: перевірка сертифікатів якості, цілісності упаковки, відповідності серій; 
  • завантаження автомата: лише він має ключ доступу до сервісної секції; 
  • моніторинг строків придатності: вилучення позицій із залишковим строком менше 25%; 
  • ведення електронного журналу руху ліків із прив’язкою до серій.

Один фармацевт може обслуговувати кілька автоматів у межах логістичного маршруту — це робить модель економічно життєздатною. Орієнтовний норматив — до 8 точок на одного спеціаліста. 

Дистанційне консультування покупця 

Найперспективніший технологічний напрям — інтеграція відеотерміналу з кнопкою виклику фармацевта-консультанта. Покупець натискає кнопку, з’єднується з фахівцем колл-центру і отримує консультацію перед покупкою. Це закриває юридичну вимогу професійного супроводу при масштабуванні мережі та знімає психологічний бар’єр для людей старшого віку.

Перспективи ринку та синергія з мережами

За попередніми оцінками експертів UVCSA, потенціал ринку фарма-вендингу на АЗС в Україні становить 5000–7000 точок розміщення у горизонті трьох років. Це окремий від традиційного формат — поряд із кавовими рішеннями для бізнесу та класичними снековими автоматами, що вже представлені на заправках. 

Партнерські моделі 

  1. Оператор вендингу + мережа АЗС (WOG, OKKO, SOCAR, БРСМ) — оператор інвестує в обладнання, АЗС надає площу та комунікації, доходи розподіляються за гібридною моделлю. 
  2. Оператор + фарма-дистриб’ютор (БаДМ, Оптіма-Фарм, Венталь) — дистриб’ютор забезпечує товар, логістику холодового ланцюга та уповноваженого фармацевта. 
  3. Тристороння модель — найбільш масштабована для національних мереж із сотнями точок. 

Світовий контекст Тренди, представлені на Venditalia 2026 у Ріміні, чітко показують: фарма-вендинг — глобальний напрям, а не локальна ініціатива. Європейські оператори вже інтегрують AI-моніторинг асортименту, predictive-аналітику попиту та автоматизацію торгівлі через електронні рецепти. Українські оператори отримали унікальну можливість — запустити сегмент з нуля, відразу на сучасній технологічній базі.

Фарма-вендинг на АЗС — це тест на технологічну зрілість галузі: здатність працювати з суворим регулюванням, холодовим ланцюгом, фармацевтичним наглядом і високими стандартами якості. Для членів UVCSA це водночас виклик і шанс зайняти позиції на ринку обсягом у мільярди гривень. Асоціація продовжить роботу над галузевими стандартами, типовими договорами з мережами АЗС і програмою сертифікації операторів фарма-вендингу.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

UA
Перейдіть до верхньої частини